Foto: Tetiana Dzhapharova

146 Stars visible with the naked eye

Ein post-dokumentarisches Musicalvon Oksana Danchuk — Lesia Ukrainka Theatre, Lwiw, UkraineAuf Ukrainisch mit deutschen Übertitelnam 12. April um 20:30 UhrSchauspielhaus, Unterhaus

Über das Stück

Das post-dokumentarische Musical über die Angst, man selbst zu sein, basiert auf 17 Interviews mit Menschen aus der LGBTQ+-Community in Lwiw. Es erzählt unterhaltsam, berührend und tiefgründig über die Angst vor der Liebe, dem Körper, der Wahrheit und über Akzeptanz. Was zwingt uns in die Norm? Was führt dazu, all das, was nicht passend erscheint, gnadenlos abzutrennen?

Das heutige Lesia Ukrainka Dramatic Theatre wird von einem Team junger, ehrgeiziger und mutiger Künstler:innen und Theatemacher:innen geleitet. Ihr Repertoire und ihre Projektarbeit zielen darauf ab, interdisziplinäre Projekte zu schaffen und umzusetzen, das moderne ukrainische Drama zu fördern und den Wert der Demokratie zu bekräftigen.

146 Stars visible with the naked eye (146 зірок, видимих неозброєним оком)

Театр ім. Лесі Українки, Львів, Україна — Режисер: Дмитро Захоженко — Українською мовою з німецькими титрами

Постдокументальний мюзикл про страх бути собою створений на основі 17 інтерв'ю з представниками ЛГБТ+ спільноти Львова. Він розповідає захопливу, проникливу та глибоку історію про страх перед коханням, тілом, правдою та прийняттям. Що змушує нас підкорятися нормі?
Що спонукає нас безжально відсікати все, що нам видається неправильним?

146 Stars Visible with the Naked Eye

A post-documentary musical — by Oksana Danchuk — director: Dmytro Zakhozhenko — Lesia Ukrainka Theatre, Lviv, Ukraine — in Ukrainian with German surtitles — on 12 April at 20:30 h — Schauspielhaus, Unterhaus

The post-documentary musical about the fear of being yourself, based on 17 interviews with members of the LGBTQ+ community in Lviv. In entertaining, touching and profound fashion it tells us about the fear of love, one’s own body, the truth and about acceptance. What forces us into normative behaviour? What leads us to mercilesly exclude everything that is not considered appropriate?